• У Росії чергова епідемія самогубств серед підлітків. Одна із загиблих дівчаток активно писала про своїх суїцидальних думок в одній із соціальних мереж. Ніхто на цей крик відчаю не звернув уваги
    днями відбувся III щорічний форум, присвячений безпечного Інтернету. Наскільки гостра сьогодні ця проблема для молоді? З цим питанням ми звернулися до члена Опікунської ради Ліги безпечного Інтернету, голови Синодального інформаційного відділу Московського патріархату Володимира ЛЕГОЙДЕ.
    «Аіф»: - Володимир Романович, наскільки велика небезпека згубного впливу Інтернету на підростаюче покоління? Може, воно перебільшене?
    В.Л.: - Патріарх Кирило нещодавно сказав, що від змісту цього простору «багато в чому залежатиме майбутнє не тільки Росії, але і всієї людської цивілізації». Я не вважаю це перебільшенням. Безумовно, Інтернет надає нам масу можливостей - швидкість отримання інформації, швидкість спілкування. Самотній чоловік здатний знайти тут однодумця і друга, інвалід (і не тільки) - роботу. Але слід враховувати, що людині завжди по голосу інстинкту діяти простіше, ніж по голосу розуму і совісті. Тобто без зовнішньої допомоги боротьба між внутрішніми моральними установками і прагненнями інстинкту завжди закінчується, за влучним висловом патріарха, «поразкою переконань і морального початку».
    Особливо ж негативному впливу в Мережі схильні підлітки - це найбільш уразлива група. На жаль, з просторів Інтернету можна не тільки отримати масу прекрасного й пізнавального, але крім волі зіткнутися часом з відвертим непотребством. Це, як правило, або «самовираження» збоченців, людей з неврівноваженою психікою, або «продукт» людей, спраглих будь-якою ціною зробити гроші. Чи означає це, що ми повинні відмовлятися від переваг Всесвітньої павутини? Зовсім немає. Але залишати користувача, особливо¬сті дітей і підлітків, один на один з духовними ризиками, таящимися в Інтернеті, було б як мінімум безвідповідально.
    «Аіф»: - Як можна скласти список «поганих» ресурсів, якщо Інтернет настільки великий?
    В.Л.: - Існує два підходи до проблеми захисту дитини від небажаного контенту в Інтернеті. Один спосіб - «білий Інтернет». Батьки купують тариф, за яким дитина на домашньому комп'ютері допускається лише на ті сайти, які прописані в «білому списку». «Білий список» може включати понад тисячі сайтів, але все одно це обмеження, у тому числі відносно ресурсів, які можуть виявитися пізнавальними, цікавими і безпечними, але просто не враховані і не «обелены». Також цей метод недостатньо ефективно працює в соціальних мережах, які, як відомо, неймовірно популярні серед молоді. Другий спосіб - користуватися відкритим Інтернетом, захищаючи себе від свідомо шкідливих ресурсів, внесених в чорний список. Але, як ви слушно зауважили, Інтернет неосяжний, як океан. Кожен день створюються нові сайти. І тому всі сумнівні ресурси ніяк не отловишь і в списки не занесеш. Але це не означає, що потрібно бездейст¬місце.
    Кибердружинники
    Культивування міс¬ва безпечного Інтернету не зводиться до одних лише чорно-білих списками. Існують, наприклад, кибердружины - у них збираються добровольці, готові відстежувати правопорушення і небезпечний контент в Мережі. Завдяки їх діяльності деякі мережеві педофіли вже притягнуто до відповідальності. А в роботі знаходяться сотні досьє на інших підозрюваних, дані по яким поки що перевіряються. Або взяти хоча б лінію допомоги «Діти онлайн», куди можуть звернутися підлітки, які зіткнулися з непристойними пропозиціями, погрозами або шахрайством в Інтернеті. Так що я б не судив про питання інтернет-безпеки в чорно-білих тонах, не зводив би все одним лише фільтрів.
    «Аіф»: - чи Правомірно з боку батьків встановлювати такі фільтри для своїх дітей?
    В.Л.: - Яка тут ступінь заборони? Якщо батьки не дозволяють своїй дитині в необмежених кількостях харчуватися фастфудом і днями безперервно дивитися телевізор - язик не повертається назвати це «обмеженням волі», - це просто виховання. До речі, часом батьківське увагу до життя свого чада виявляється куди ефективніше будь-яких «чорних» або «білих» фільт¬рів.
    Діяти спільно
    «Аіф»: - Установка фільтрів на шкільні комп'ютери призведе до неминучого збільшення трафіку. Хто буде це фінансувати?
    В.Л.: - Сподіваюся, комп'ютерні нововведення в школах будуть реалізовуватися за спільною домовленістю між державного¬вом, бізнесом і суспільством. Адже в даному питанні недостатньо окремих реформ на рівні держави або окремим¬вих ініціатив з боку громадян. Коли мова заходить про духовно-моральних питаннях, необхідна спільна моральна установка в суспільстві, якесь згоду з того, що ми вважаємо базовими цінностями, а що для нас неприйнятно. Підкреслю: Церква тут йдеться в першу чергу про моральний аспект. Причому під Церквою я маю на увазі не тільки збори кліриків, але і ініціативну групу небайдужих мирян. Які, до речі, готові не тільки молитися, але і запропонувати своє бачення проблеми, допомогти активними заходами. Інтернет і справді глобальний і неосяжний. Тому ми зможемо досягти відчутних результатів, лише діючи спільно.