• Наш кореспондент Ілона Малишкіна вирішила розкрутити себе в соціальних мережах і начирикать як мінімум на путівку в Париж
    ТІНА ПРОТИ КСЮШІ
    Пам'ятайте, коли було пейджери, які поступилися місце мобільним телефонам? Зараз цю нішу захопив Твіттер (соцмережа, яка дозволяє миттєво обмінюватися текстовими повідомленнями не більше 140 символів). Хочете зізнатися дівчині в любові? Напишіть твіт, і, крім коханої, про вашої пристрасті дізнається ще сотня-інша людина, та ще і прокоментує його на всі лади.
    Зізнатися, року десь два-три тому я взагалі не розуміла, що можна знайти в Твіттері, крім чужих роздумів з серії «які труселях мені сьогодні надіти». Робити людям нічого, от і пишуть один одному дурницю. Раніше молодь на спортсменів, комсомольців і просто красенів дорівнювала, а сьогодні розвелося покоління суцільних «фейсбушников» та «вконтактеров». А тепер ось ще й твіттерян...
    Але в Твіттер, як воробушки (символ цієї мережі), спочатку повільно, а потім все швидше полетіли зірки. Хоча, здавалося б, це Катя Петрова з десятого під'їзду готова від нічого робити днювати і ночувати в соцмережі, а зірки - люди зайняті. А туди ж. Чому, питається?
    Відповідь прийшов несподівано. Якщо хто пам'ятає, Тіна Канделакі та Ксенія Собчак пару років тому вирішили публічно повправлятися в словесності. Тіна однією з перших заявила, що за Твіттером майбутнє. Ксенія її висміяла: у видному журналі розмістила гнівного твір, присвячений жертвам соцмереж.
    «Тіна, навіщо ти щодня пишеш різну нісенітницю в Твіттері? Тобі ж за це грошей не платять?» - запитувала з глянцевих сторінок Ксенія. «За Твіттером майбутнє, - як мантру, повторювала у своїх інтерв'ю Канделакі. - Незабаром кількість фолловерів (читачів. - Ред.) дозволить мені продавати рекламу!» На те і зійшлися: брюнетка продовжила налягати на Твіттер, блондинка з вердиктом «краще зателефонувати або зустрітися, ніж «тонути» в мережах», обізвала Твіттер «сайтом для інвалідів».
    Навіщо я так докладно описала заочний суперечка Тіни і Ксенії? А тому що багато хто, хто сьогодні поки так і не дістався до Твіттера, бачать проблему саме так, як коли-те бачили її Собчак та я й сама.
    Пройшло два роки... І (увага!) Твіттер Ксенії Анатоліївни, який вона все-таки завела, успішно конкурує з акаунтами не менш знаменитих ударників жанру. Михайло Галустян, Філіп Кіркоров, Іван Ургант, Крістіна Орбакайте, Діма Білан - так взагалі всі зірки вже тут! Тепер їм навіть світські тусовки відвідувати необов'язково. Досить щодня викладати в Твіттер кілька заметочек про своє життя і постійно перебувати на слуху!
    АМБІЦІЇ. БЕЗ НИХ НІКУДИ!
    «Чим я гірший?» - запитала в відображення у дзеркалі. Інтернет, а отже, і доступ до Твіттеру є в багатьох, а значить, і можливості наші тут приблизно рівні. Може, навіть і буду шанований, чим чорт не жартує, подзаработаю. Є ж звичайні сергія іванових, у яких за 30 тисяч передплатників в Твіттері. Уявляєте, це як якщо б на одну людину підписався кожен житель російського Мценська або Верхнеуральска. Це ж без проблем можна і інтернет-губернатором стати! Тільки б зрозуміти, якими методами завойовується ця рота шанувальників.
    Люди, які постійно пишуть в Твіттер, іменуються мікроблогерами. На лекцію одного з них я й відправилася. Знатний «твиттероман» (самі мікроблогери жартома називають себе твиттерастами) 26-літній Олександр Заборовський, в Мережі - «sazam», має аж 25 тисяч читачів. Починав з гостьових книг, чатів, форумів. А тепер спонсори великих заходів запрошують його для освітлення в Твіттері.
    Наприклад, цього року компанія зі звучним ім'ям запросила Сашу як блогера з великою аудиторією на три дні «Євро-2012» на Україну. Поїздку сплатила повністю. Від Саші було потрібно всього-те - показати добрі цифри відгуків у Твіттері. За три дні Заборовський написав близько 60 твітів і розмістив 30 фотографій у додатку «Инстаграм», кожна набрала по 5 - 6 тисяч лайков і більше сотні коментарів...
    - Роблячи щоденні записи в Твіттері, ви не тільки зможете здобути популярність, але і заробити на цьому, - вселяв Олександр на лекції.
    ОСЬ ВОНИ! Слова, заради яких я прийшла. Цікаво, гроші я теж буду отримувати, розповідаючи, як вчора невдало перекусила фастфудом і поступово перекладаючи твіти в оду, яка закінчиться в гастроентерології?!
    Отже, ось що потрібно починаючому твиттерасту (ну сподобалося це слово), щоб почати сходження до слави:
    - Запам'ятовується акаунт: звучний нік (наприклад, тебе звуть Олена Петрова, а нік твій - «syper-master»); аватар з фотографією; коротка, але важлива інформація про себе, контактні дані (рекламодавці повинні легко знайти вас).
    - Писати в Твіттер по 5 - 10 повідомлень щодня. Публікувати цікаві факти і цитати, щоб люди бачили, що ви не «бот», тобто не робот, а жива людина, і активно підписувалися на вас.
    - Активно вступати в дискусії зі 150 - 200 популярними користувачами Твіттера.
    - Спеціальна програма для «розумного массфолловинга» - автоматичної підписки на цікавих людей.
    Підсумки перших днів:
    Я стаю контент-менеджером
    Отже, чому нас навчили на тренінгу: необхідно робити з Твіттера бізнес. Об'єднувати мікроблогерів в сітки під своїм управлінням, пропонувати вести Твіттер компаній, проводити тренінги на тему, як використовувати свій акаунт більш ефективно...
    Вирішено, нанимаюсь мережевим контент-менеджером!
    Мені вдалося знайти в Мережі кілька агентств, яким потрібний така людина, як я. Всім керівникам я написала однотипні повідомлення: «Здрастуйте, мене звуть Ілона. Освіта - журналіст, цікавлюся піаром, відмінно розбираюся в інтернет-технології». Через пару днів мене призначили адміністратором однієї з груп, присвячених різним девайсам (технічних пристроїв).
    В моє завдання входили пошук і щоденне розміщення тематичних постів-новин в групі, «заманювання» в неї нових учасників, пошук потенційних рекламодавців, моніторинг груп-конкурентів (бажано шукати ексклюзивні новини). У загальному-те завдання з журналістикою ніж-то схожі...
    ПРОДАЄМО «МЕРТВІ ДУШІ»!
    З'ясувалося, що в роботі контент-менеджера - свої нюанси. Наприклад, технологія купівлі так званих ботів (несправжніх читачів). Вони потрібні для статистики. Від неї залежить і гонорар від рекламодавця. Знайти постачальників «мертвих душ» непросто, поряд з оголошеннями «продаю діжки для пальм» заповітний