• За 20 років роботи стільникового зв'язку в Росії оператори використовували безліч різних прийомів, щоб приховати реальні витрати абонентів, або залучити нових клієнтів. CNews підготував рейтинг 10 найбільш пам ’ ятних обманів і прорахунків московських операторів мобільного зв'язку.
    Плата за безкоштовні вхідні
    1 липня 2006 р. заповітна мрія здійснилася російських абонентів стільникового зв'язку - всі вхідні дзвінки на мобільні телефони стали безкоштовними. Для компенсації втрат стільникових операторів була введена плата за дзвінки з фіксованих на мобільні телефони - 1,1 грн./хв. Проте стільникові оператори також виявилися змушені платити один одному по 0,95 руб. за кожну хвилину викликів своїх абонентів на чужі мережі.
    «Білайн», МТС і «Мегафон» оголосили про введення плати за з ’ єднання (ПЗЗ) у розмірі 0,3 - 0,5 руб. Після протестів ФАС і мінінформзв ’ язку, що вказали на незаконність такого роду побору, ПЗС замінили на підвищену плату за першу хвилину розмови. Але цим сотовики не обмежилися. Була скасована посекундна тарифікація (до 2006 р. в більшості тарифів вона була після першої хвилини дзвінка), скориговані ряд тарифів і знижкових акцій.
    Не забудьте сплатити податки
    90-х роках стільникові оператори придумали оригінальний спосіб вказувати ціни в своїх тарифах - без урахування податку на додану вартість (ПДВ), що становив 20%. У 2000 р. в Москві був введений ще один здирництво - податок з продажів (НП) у розмірі 5%. Таким чином, переглядаючи тарифи стільникових операторів, покупець повинен був перевести їх в рублі і додати ще чверть.
    Мобільні оператори, які не працювали в стандарті GSM - наприклад, «Московська стільниковий зв'язок» і «Сонет» - у якийсь момент часу зважилися на те, щоб вказувати ціни з урахуванням податків. У рекламі це демонструвалося як перевага порівняно з «нечесними» операторами GSM. У 2004 р. НП був скасований, а з 2006 р. всі тарифи стали зазначатися з урахуванням ПДВ, розмір якого до того моменту знизився до 18%.
    Не за курсом ЦБ
    2006 р. стільникові оператори «великої трійки» прийняли рішення про переведення своїх цін з доларів і умовних одиниць в рублі - це було пов'язане з майбутніми змінами законодавства, зобов'язують позначати ціни на товари і послуги тільки в рублях. «Мегафон» здійснив конвертацію тарифів за поточним курсом Центробанку. А МТС і «Білайн» взяли середній курс ЦП за півроку і отримали 28,7 грн./$, виходячи з якого і була здійснена конвертація тарифів. Курс ЦБ на той час становив 26,9 грн./$, що дозволило операторам підвищити свої доходи.
    Вистачить відправляти SMS
    Перехід на стандарт GSM «Вимпелком» (бренд «Білайн») здійснив в 1998-99 рр. До того моменту МТС вже п'ять років працював у цьому стандарті. Щоб «посунути» конкурента, «Білайн» зробив для своїх абонентів безкоштовну послугу відправки SMS. Восени 2000 р., коли gsm-мережа «Вимпелкому» була вже в достатній мірі розвинена, а абоненти звикли писати SMS, компанія прибрала безкоштовні SMS зі своїх нових тарифів, а трохи пізніше заднім числом підкоригувала і архівні тарифи. За відправлення одного SMS-повідомлення довелося платити $0,06 (тут і далі всі ціни в доларах наведені без урахування ПДВ), при тому, що відправка SMS в той момент була доступна тільки всередині мережі «Білайн».
    Безкоштовний поріг став платним
    наприкінці 90-х всі вхідні виклики на стільникові телефони - як з мобільних, так і з фіксованих апаратів - були платними. Оператори тільки-тільки стали скасовувати плату за внутрішньомережеві вхідні. Необхідність платити за вхідні виклики відлякувала абонентів, у зв'язку з чим МТС зважилася зробити перші 20 секунд всіх вхідних викликів безкоштовними.
    Але в 2000 р. оператор скасував цю опцію. Таке рішення МТС, за опитуваннями абонентів стільникового зв'язку, було визнано «розчаруванням року». Лише в 2003 р. МТС і його конкуренти зробили на більшості тарифів безкоштовними дзвінки з мобільних телефонів будь-яких операторів, а з 2006 р. на законодавчому рівні було введено заборону на стягнення плати за вхідні дзвінки.
    Не думай про секундах зверхньо
    наприкінці 90-х - початку 2000-х років, намагаючись збільшити абонентську базу, «Білайн» придумав оригінальний спосіб виглядати привабливіше конкурентів. Вхідні та вихідні дзвінки тривалістю до 9 секунд (тобто до 8 секунд включно) не тарифікувалися. У конкурентів нетарифікований поріг становив на той момент лише 6 секунд.
    Безкоштовні «9 секунд» були інтереси не лише любителям коротких розмов, але і всім абонентам, так як, наприклад, при дзвінках на фіксовані номери з автовідповідачем/АОН/факсом звіт секунд починався з моменту перших гудков, а не підняття трубки. Проте вже в 2001 р. «Білайн» передумав відрізнятися від конкурентів і знизив нетарифікований поріг до 6 секунд. Причому якщо користувачі контрактних тарифних планів отримали певну компенсацію в розмірі зниження абонентської плати на $1, то користувачам pre-paid тарифів серії «Бі+» навіть не дали що-або в замін.
    2006 р. за регулювання питання нетарифікованого порогу взяло мінінформзв ’ язку. У підготовлених міністерством правилах надання послуг рухомого зв'язку значився заборону на тарифікацію дзвінків тривалістю до 3 секунд. Стільникові оператори з задоволенням виконали вимогу регулятора і знизили нетарифікований поріг з 6 до 3 секунд.
    Важкий «Лайт»
    «Мегафон» почав працювати в Москві 2001 р., коли на ринку вже щосили царювали МТС і «Вимпелком». «Мегафон» був змушений вирішувати складне завдання: потіснити конкурентів при скромних фінансових можливостях (на відміну від двох інших операторів, акції «Мегафону» не котируються на нью-йоркської фондової біржі). Це породило цілий ряд казусів з тарифами серії «Лайт» (пропозиції без абонентської плати): вводилися нові привабливі тарифні плани, проводилася широка рекламна кампанія з використанням телебачення, а потім тарифи несподівано змінювалися або зникали з продажу.
    Так було із запущеним на початку 2003 р. тарифом «Ультра-Лайт». У рекламі користувачам обіцялися безкоштовні дзвінки всередині мережі «Мегафон». Однак незабаром тариф зазнав серйозної модифікації: безкоштовними стали лише дзвінки абонентам самого тарифу «Ультра-Лайт». Після цього тариф з безкоштовними дзвінками всередині мережі московський «Мегафон» зважився представити лише в 2011 р.
    Влітку 2003 р. «Мегафон» влаштував широку презентацію тарифу «’Лайт». Вихідні дзвінки на мобільні номери всіх операторів коштували $0,03/хвилина, а за кожен вхідні дзвінок з мобільного тривалістю більше хвилини нараховувався бонус у розмірі $0,01. Але вже незабаром виявилося, що тариф неможливо купити. Експерти висунули версію, що мережа «Мегафону» просто перестала впоратися з напливом нових абонентів, і оператор штучно обмежив підключення.
    2004 р. щось подібне сталося і з тарифом FIX. Нова пропозиція «Мегафону» відрізнялося фіксованою вартістю дзвінків незалежно від їх тривалості. Вхідні «Мегафону» та вихідні на будь-які мобільні коштували $0,09/хвилина, інші вхідні і вихідні - $0,19/хвилина. Але знову ж по закінченні декількох місяць підключення на тариф були закриті.
    Влітку 2006 р., після скасування плати за вхідні дзвінки, стільникові оператори виявилися змушені платити один одному 0,95 руб. за кожну хвилину дзвінків своїх абонентів. У зв'язку з цим «Мегафон» завдав ще один удар по цим трьом тарифами: FIX і «Ультра-Лайт» була введена щомісячна абонентська плата в розмірі 295 руб. і 180 руб. відповідно. &Laquo;’Лайт» скасували бонус за вхідні дзвінки, а вихідні на мобільні подорожчали з 0,85 грн./хв до 1,2 грн./хв.
    Небезпечна точка доступу
    Технологія WAP дозволяє отримувати доступ в інтернет безпосередньо з мобільного телефону. У мережах «Білайн» і МТС вона з'явилася в 2000 р., однак серйозним попитом не користувалася - зокрема, за повільній швидкості і незручною погодинної тарифікації. Ситуація з'явилася з появою в 2002 - 03 рр. технології пакетної передачі даних GPRS. МТС і «Вимпелком» запропонували абонентам можливість безлімітного використання послуги WAP-GPRS за $3 на місяць.
    Але в 2004 р. МТС радикально підняв відповідний тариф: 1 Мб трафіку за WAP-GPRS став коштувати $10. У 2006 р. аналогічну ціну встановив «Білайн» (в «Мегафоні» WAP спочатку тарифікувався таким чином). Примітно, що до того моменту більшість сучасних стільникових телефонів, не кажучи вже про смартфонах, навчилася виходити в інтернет самостійно, без допомоги WAP. Відповідно, WAP-шлюзи перетворилися в звичайні проксі серверу і стали практично марні.
    Але оператори користувалися незнанням абонентів: найчастіше в налаштуваннях стільникових телефонів і налаштуваннях, поданих самими операторами, за замовчуванням точкою доступу встановлювався саме WAP. Так тривало аж до 2011 р., коли спочатку «Мегафон», а потім і «Білайн» зробили вартість WAP-GPRS такий же, як і простого WAP - орієнтовно 7 грн./Мб замість 300 грн./Мб.
    Мрії про безлімітний інтернеті
    2003 р. «Мегафон» першим з стільникових операторів спробував надати можливість безлімітного доступу в інтернет - відповідна послуга коштувала $19/місяць. На той момент навіть фіксовані інтернет-провайдери не вирішувалися на подібний крок. Втім, використовувана тоді «Мегафоном» технологія GPRS не забезпечувала швидкості більш ніж 50 Кбіт/с, до того ж для користувачів цієї послуги «Мегафон» створив окрему точку з низьким пріоритетом обслуговування. Але в 2005 р. «Мегафон» припинив цей експеримент.
    наприкінці 2007 р. CDMA-оператор «Скай Лінк», який робив ставку на передачу даних, ввів безлімітний інтернет-тариф з абонентською платою 2800 грн./місяць. Але вже через три місяці оператор обмежив максимальний обсяг трафіку в цьому тарифі до 2 Гб. Мережа «Скай Лінк» підтримує швидкість передачі даних до 2,4 Мбіт/с, і, як пояснили представники оператора, даний тариф став використовуватися деякими користувачами для завантаження торрентів.
    На введення безлімітних інтернет-тарифів GSM-оператори зважилися лише в кінці 2009 - початку 2010 рр. після введення в дії мереж 3G. Правда, повноцінного безліміту не пропонується до цих пір: як правило, після декількох гігабайт швидкість опускається до менш ніж 100Кбит/с. «Скай Лінк» також зробив безлімітне пропозицію, але у нього закрита можливість користування торрент-мережами.
    Плата за інтернет по повітрю
    На початку 2004 р. «Білайн» ввів плату в розмірі $3/місяць за пакет із трьох послуг: доступ в інтернет за технологією GPRS, WAP-GPRS та MMS повідомлення. Раніше абонентська плата стягувалася тільки за WAP, GPRS-трафік і відправлені MMS повідомлення продовжували оплачуватися окремо. Абонентську плату змушені були платити користувачі не тільки контрактних тарифів, але і тарифів серії «Бі+», не передбачає абонентської плати.
    Обурення абонентів було настільки сильним, що вилилося в мітинг біля офісу «Білайну», в якому взяли участь більше ста людей. В 2006 р. «Білайн» скасував абонентську плату за GPRS-послуги.